МЕТОДИЧНА СТОРIНКА



Художня література як засіб морального виховання дошкільників



         Майбутнє України безпосередньо залежить від збереження й відтворення традиційних моральних цінностей, ідеалів добра та любові. Необхідність у цьому продиктована наявністю потужного інформаційного поля, поширення через засоби масової інформації образів насильства, страху, аморальності.
Морально - етичне виховання – основа соціалізації дошкільника, тобто вміння налагоджувати спілкування, входити у товариство однолітків, домовлятися з ними, висловлювати свої побажання, рахуватися з інтересами інших. Ці найпростіші суспільні якості - перша сходинка на шляху розвитку загальнолюдських моральних якостей.
Проблема морально – етичного виховання завжди була актуальною. Як поводитися вдома, в сім'ї, на вулиці, з однолітками? І це не марні, а життєві й актуальні питання.
      Дитячий садок покликаний брати активну участь у процесі духовного відродження нації, забезпечити наповнення усіх ланок освітньо – виховного процесу змістом, який допомагав би педагогам виховувати чесні й сильні характери, формувати сумління й громадянські чесноти – працьовитість, скромність, турботи один про одного, пошану до старших – і спонукав би зростати корисними своєму народові.
     Проблеми виховання гуманності, любові до людей і всього навколишнього завжди були провідними в освітньо-виховній роботі з дошкільниками. Життя людини на Землі має починатися з бережного ставлення до матінки-природи, з любові до всього живого, а насамперед до людей. Ми повинні не стільки дбати за матеріальний достаток і гроші, скільки за світлу душу, чисту совість, добре серце, щире слово, обмежуватися тим, що маємо, чого заслужили.
Відомо, що засвоєння норм моральної поведінки починається ще в ранньому дитинстві – біля рідного порогу, спостерігаючи за батьком і матір’ю, дитина переймає всі їхні звички, помисли, порухи і вчинки. Як правило, діти дошкільного віку сприймають батьків, вихователів як втілення всього найкращого, на кого вони хочуть бути обов’язково схожими, що полегшує формування в них моральної поведінки. На думку дослідників діти дошкільного віку ще не мають стійких моральних переконань, проте саме на цьому рівні і відбувається їхнє становлення. «Добра людина не падає з неба, її потрібно виховувати», – наголошував В.О.Сухомлинський.
Українська освіта поступово входить у європейський та світовий освітній простір. Проблема гуманізації всіх галузей суспільного життя, і передусім освіти, набула сьогодні глобального характеру. За останні 15-20 років більшість країн реформували свої освітні системи на засадах особистісно орієнтованих педагогічних технологій, які найповніше реалізують гуманістичні тенденції в навчально-виховному процесі.
Функціонування вітчизняної системи освіти не позбавлено суперечностей і труднощів, але показово, що провідною у процесі її оновлення відповідно до викликів ХХІ століття і вимог сучасного етапу розвитку українського суспільства є тенденція розвитку на засадах гуманістичної педагогіки.
Сучасна педагогічна наука визнала гуманістичні тенденції пріоритетними, а тому в останні десятиріччя все виразніше утверджуються цінності гуманістичної педагогіки.
Національна доктрина розвитку освіти, Закон України „Про дошкільну освіту”, поставили перед педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів глобальні завдання щодо формування фізично, морально і духовно здорового покоління, створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.
Психологи і педагоги стверджують, що в підростаючого покоління емоційний голод, скривлена психіка, що нерідко призводить до злочинів. Тому, обов’язок педагога – навчити дітей співчувати, любити, бути добрими, ввічливими.
За висловом древніх мудреців, „краса врятує світ”, а культура поведінки повинна стати наріжним каменем у вихованні чуйності, гуманізму.
Становлення уявлень особистості про світ, стосунки людей, про себе починається у дошкільному дитинстві одночасно з розвитком почуттів і моральних якостей . Перші уроки моралі дитина засвоює у сім’ї, опановуючи з допомогою батьків норми порядності, доброти, працьовитості тощо. У процесі морального розвитку протягом дошкільного дитинства під впливом дорослих формується спрямованість особистості – система мотивів поведінки. С. Русова, вважаючи творення моральної особистості стрижнем усієї виховної роботи, стверджувала, що моральним вихованням має бути перейняте все навчання, все життя, а головним у цій роботі є „вироблення характеру”.
В Україні над проблемами морального виховання дітей дошкільного віку плідно працювала Л. Артемова, яка керувала створенням програм виховання і навчання дітей у дошкільних закладах.
Завдяки зусиллям українських психологів багато зроблено щодо виховання гуманних почуттів і взаємин у дітей (С. Кулачківська, С. Ладивір, Ю. Приходько).
Сучасна світова психолого-педагогічна наука зосереджена на дослідженні таких проблем морального виховання дітей дошкільного віку:
1.     Формування субкультури дитинства в умовах сучасного інформаційного суспільства. Нині гуманізм набуває значення не лише бажаного принципу, а й необхідного імперативу (вимоги) існування людства. Тема виховання гуманістичної спрямованості особистості з раннього дитинства є пріоритетною соціально-педагогічною проблемою.
2.     Розвиток культури не насилля, виховання в дусі миру, толерантності, безпеки.
3.  Взаємодія дорослих і дітей, рівень свободи дитини у педагогічному процесі та впливу педагога з метою спрямування її розвитку.
4.     Виховання інтересу до інших народів і культур.
5.Екологічне виховання, формування екологічного світогляду, усвідомленого ставлення до природних об’єктів та себе самого як частини природи.
Не менш значущим є питання виховання у дошкільників милосердя, вміння співпереживати, виявляти діяльну турботу про інших людей.
Ці проблеми актуалізуються в зв’язку з розвитком суспільства і людства загалом, прагненням до пошуку нових гуманістичних смислів. Адже інтерес до гуманістичних цінностей у педагогіці зростає саме у переломні періоди соціального розвитку.


Правила поведінки для дітей:
1.                Бути уважним до іншого:
·                    якщо товариш чимось засмучений, задумливий, невеселий, плаче, то допоможи, чим зможеш;
·                    перед тим, як щось робити, подивись, чи не заважаєш іншому;
·                    про нових дітей у групі і гостей потрібно турбуватися, щоб їм було приємно: познайомитися, запропонувати цікаву іграшку, запросити до гри;
·                    якщо товаришу дуже потрібна річ, яка знаходиться у тебе, а ти можеш без неї обійтися, запропонуй її сам.
2.       Бути привітним:
·                   грай дружно, не наполягай на своєму, приймай позиції інших, рахуйся з товаришами;
·                   ніколи не ображай своїх друзів;
·                   не сварися з товаришами, намагайся вирішити непорозуміння справедливо; ділися цікавими іграшками, бажані ролі виконуй по черзі;
·                   завжди намагайся робити іншому приємне;
·                   хлопчикам завжди потрібно бути уважними, турботливими; пропускати дівчину вперед, поступитися їй місцем і так далі.
3.            Прийти на допомогу:
·                    коли бачиш, що хтось ображений, підійди, запитай, що сталося і заспокой, допоможи, чим можеш;
·                    коли товариш не вміє робити те, що можеш ти, покажи йому, розкажи, разом буде цікавіше;
·                    необхідно навчити дитину співчувати і радіти за інших, співпереживати.


 Дидактичні ігри
на розвиток моральних якостей

«Компліменти»

Мета. Спонукати бачити в інших позитивні риси характеру, зовнішності, поведінки. Розвивати спостережливість, уважність. Виховувати доброзичливість, повагу до інших. Формувати позитивне бачення світу.
Матеріал : великі яскраві паперові квіточки.
      Хід гри: Варіант №1. Діти стають парами ( хлопчик і дівчинка ). Вихователь дає кожній парі велику паперову квітку. Діти по черзі кажуть одне одному компліменти і дають квітку. Для нової серії компліментів вихователь роздає ще квіти. Переможе пара, яка в сумі назбирає найбільше квіточок.
Варіант №2. Діти утворюють коло. Вихователь лічилкою обирає дитину, яка стає в центр, і каже їй комплімент, передаючи паперову квіточку тому, хто стоїть справа. Той , хто отримує квіточку, має сказати щось хороше про дитину, яка стоїть в центрі кола, і передати квіточку далі по колу.

« Відгадай , хто це?»
        Мета. Закріплювати вміння дітей помічати позитивні якості інших людей. Розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, акторські здібності. Виховувати доброзичливість, креативність. Формувати позитивне бачення світу.
Матеріал: картки з іменами дітей – учасників гри, скринька.
       Хід гри:Вихователь пише на картках імена дітей й кладе їх у невелику скриньку. Учасники гри по черзі виймають картки і, не називаючи імені, намагаються пантомімою показати позитивні якості дитини з цим іменем. Наприклад: Петрик витягує картку з ім’ям Тарасик, виходить у центр кола і показує, як добре Тарасик будує фортеці, їздить на велосипеді. А діти намагаються відгадати, про кого йдеться.
Ускладнення. Учасники гри пригадують добрі вчинки кожної дитини.
«Навпаки»
Мета. Формувати у дітей вміння утворювати позитивні враження на противагу негативним, що допоможе їм в майбутньому легко долати труднощі. Розвивати логічне мислення, увагу, слухову пам'ять . виховувати впевненість у собі. Формувати позитивне бачення світу.
Хід гри:  Варіант № 1. Вихователь називає твердження з негативним змістом, а діти – антонімічні ( з позитивним ).
Варіант № 2. Лічилкою обирається дитина, яка називає твердження з негативним змістом, а інші діти – з позитивним.
Наприклад :
§      « Я – страшезний боягуз ». – « Я дуже сміливий ».
§      « У мене немає друзів ». – « Я маю багато хороших  вірних друзів ».
§     « Я дуже хворий ». – « Я здоровий , і мені щодня стає     краще ».
§      « У мене нічого немає ». – « У мене все є ».

«На щастя – на біду»
           Мета: Спонукати дітей творчо підходити до розв’язання проблем , самостійно шукати вихід з будь-яких ситуацій . Розвивати увагу , кмітливість , креативність , позитивне мислення . Виховувати самостійність , рішучість .
Хід гри: Варіант № 1. Вихователь починає розповідь ,а діти по черзі її продовжують.
 Варіант № 2. Одна дитина розповідає оповідку , а інші їй допомагають , закінчуючи речення.
  Наприклад: «Одного разу сімя вирушила в похід. На біду… почався дощ . На щастя … донька взяла парасольки. На біду… парасольки зламалися, а дощ став сильніший . На щастя … син умів лагодити парасольки. На біду … він залишив вдома всі необхідні інструменти. На щастя … і т.д.»
«Корисні поради»
         Мета: Закріплювати вміння дітей самостійно знаходити позитивне рішення в будь – якій ситуації . Розвивати кмітливість, креативність , вміння застосовувати набуті знання на практиці , виховувати самостійність . Формувати позитивне бачення світу.
Хід гри: Вихователь описує ситуацію , а діти дають корисні поради з позиції позитивного світобачення.


Творчі ігри

Маленькі казкарі
          Мета Формувати вміння складати казки з позиції позитивного бачення світу. Розвивати зв’язне мовлення  , творчу уяву, фантазію. Виховувати креативність ,інтерес до казок.
    Варіант №1. Вихователь починає казку ,а діти по черзі придумують її продовження й закінчення.
   Варіант №2. Вихователь пропонує кожній дитині початок казки , а малюк продовжує її. Наприклад.

Чарівні перетворення гусенички
 Жила – була маленька гусеничка . Цілими днями вона повільно повзала по гілках дерев, їла зелені листочки і ні на кого не зважала. Її теж ніхто не помічав і не пропонував дружити .
    Одного разу вона зупинилася й почала плести лялечку. Поступово вона обмотувала себе тонкими шовковими нитками і скоро зовсім зникла з очей.
  Всередині лялечки їй було…

Маленьке пташенятко
   Жило собі маленьке пташенятко , яке дуже хотіло навчитися літати. Воно сиділо у гнізді і спостерігало, як кружляли в небі великі пташки. І йому теж хотілося літати, так легко і гарно, як інші. Але воно думало, що ніколи не зможе навчитися цього.
   Та от одного разу…

Непосидюче зайченятко
   Жило – було маленьке непосидюче зайченятко, яке безтурботно стрибало лісом, шукаючи собі їжу і наспівуючи веселі пісеньки.
   Одного разу зайченятко, стрибаючи, не помітило попереду велику яму і впало в неї. Зайченя злякалося і гірко заплакало.
   -Ніхто мені не допоможе, - плакало воно. – Бо в мене зовсім немає друзів. Його почула…

Хворе ведмежатко
   Жило – було у лісі ведмежатко. Воно часто не слухалося своєї мами і не вдягало шапку. І , звичайно ж , застудилося. Лежить ведмежатко вдома і бідкається, як сильно у нього болить горло і вушка. Аж ось почула його…
                                          
Сумне жабенятко
   Жило собі у лісовому озері маленьке зелене жабенятко. Щодня воно слухало веселий спів своїх родичів, але саме не могло так голосно і гарно квакати. Жабенятко сумувало через це.
   -Ква – ква – ква, - тихо шепотіло воно. – Ква – ква, - зітхало маленьке.
   Одного разу…

Заклопотаний єнотик
   Жив – був у лісі дуже допитливий єнотик. Щодня ходив він полісу і шукав собі затишну нірку, де можна буде перезимувати, але йому чомусь не щастило. Єнотик засумував і , тяжко зітхаючи, продовжував свою мандрівку у пошуках житла.
   Одного разу він…

Казка по – новому
          Мета: Формувати вміння дітей розповідати старі казки на новий лад з позиції позитивного світобачення. Розвивати творчу уяву, фантазію, творче мислення, зв’язне мовлення, креативність. Формувати позитивне бачення світу.
         Матеріал: ілюстрації до казок « Коза – дереза », « Пан Коцький »,  «Зайчикова хатка ».
Хід гри.
   Варіант №1. Вихователь починає розповідати знайому казку, а діти продовжують, але переробляють її на новий лад.
   Варіант №2. Кожна дитина обирає собі знайому казку, яку розкаже по – новому. Наприклад.
   Зайчик , персонаж казки « Коза – дереза », за допомогою позитивних тверджень переборює свій страх, а потім запрошує Ведмедика, Вовка і Рака до себе в гості й мириться з Козою.
   Пан  Коцький – сміливий і рішучий. Він знайомиться з дикими звірами, дякує їм за смачний обід і починає з ними товаришувати.
   Зайчик з казки « Зайчикова хатинка »сам проганяє хитру Лисицю. Ведмедик, Собака й Півник просяться з ним жити. Зайчик їх впускає і всі разом « живуть – поживають і добра наживають ».

Домалюй і придумай казкову історію
         Мета: Закріплювати вміння дітей складати  казкові історії з позиції позитивного світобачення. Розвивати творчу уяву, фантазію, зв’язне мовлення, креативність. Формувати позитивне бачення світу.
         Матеріал: картки із зображенням трьох площинних геометричних фігур, кольорові олівці.
Хід гри.
   Варіант № 1. Вихователь дає кожній дитині картку із зображенням трьох площинних геометричних фігур. Малюк має домалювати якісь елементи, щоб отримати зображення диких тварин ( або птахів ), і придумати невелику казку про них ( з позиції позитивного світобачення ).
   Варіант № 2. Діти домальовують геометричні фігури так, щоб отримати зображення казкових істот, і складають невелику оповідку про них.

Інсценуй казку
   Мета: Вдосконалювати вміння дітей інсценувати художні твори. Розвивати акторські здібності, творчу уяву, креативність, вміння імпровізувати, позитивне мислення. Виховувати старанність.
         Матеріал: елементи костюмів головних персонажів, декорації до казок.
Хід гри.
   Варіант № 1. Вихователь промовляє слова автора, а діти – грають ролі персонажів казок.
   Варіант № 2. Діти грають ролі й автора, й персонажів.
   Ускладнення. Діти, імпровізуючи, доповнюють казку однією – двома подіями.

Комментариев нет:

Отправить комментарий